Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгірянин

Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Бембух, -ха, м. = бамбух. Вх. Лем. 391.
Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Бурмій, -мія, м. = бурмак. Вх. Зн. 4.
Допекти́ Cм. допікати.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Онуча 2, -чати, с. Внучекъ. Золотого Тамерлана онучата голі. Шевч. Ум. онучатко. Г. Барв. 125.
Питоньки, пи́точки, гл. ум. отъ питки.
Плідно нар. Плодно, плодоносно. Дай тобі, Боже, щоб у полі зрідно, щоб у полі зрідно, а у дворі плідно. Чуб. III. 365.
Тіменний, -а, -е. = тямущий = тімашний. Він до пісень тіменний. Сквир. у. Ой ти тіменний. Ном. № 6320.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГІРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.