Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгірянин

Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГІРЯНИН"
Вельможність, -ности, ж. Знатность. Желех.
Дозо́рця, -ці, м. = Дозорець.
Жовкні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. І. 267.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Лісу́н, -на, м. По народн. повѣрьямъ — человѣкообразное существо, живущее въ лѣсу. Лісун таки як чоловік, тільки в його нема тіні... В його й жінка є. лісу́н (также полісу́н) — богъ волковъ, заботящійся объ ихъ прокормленіи; кромѣ того без його ярмарка ніколи не буде, він на все ціну зводить. Грин. Изъ устъ. 13, 10 — 11. Cм. лісові люде.
Марнотра́в, -ва, м. = марнотравець.
Прикінчати, -ча́ю, -єш, сов. в. прикінчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Доканчивать, докончить. Мнж. 61.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький. Шейк.
Торок I, -ку, м. 1) Кромка. Гол. Од. 21. 2) Кусокъ полотна съ бахромой, прикрѣпленный къ навою; къ каждой нити бахромы прикрѣпляется нить навиваемой основы. Чуб. IV. 96. Вас. 167. Шух. І. 259. 3) мн. тороки. Бахрома (напр. на платкѣ). Гол. Од. 77. Шух. І. 124, 132. Білі рушники — шовкові тороки. Н. п. Камен. у. Ум. торочок.
Укро нар. Трудно, тяжело. Шух. І. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГІРЯНИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.