Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Захожуваты, -жую, -ешъ, гл. = захожаты.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Остудник, -ка, м. Растеніе: а) Ononis spinosa. б) Herniaria glabra. L.
Підструнчити Cм. підструнчувати.
Понаставати, -стаємо, -єте, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали.
Поразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна.
2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу.
Пощербити, -блю, -биш, гл.
1) Сдѣлать зазубрины на рѣжущемъ инструментѣ. Гей коняку турки вбили, ляхи шаблю пощербили.
2) Выбить въ нѣкоторыхъ мѣстахъ края глиняной посуды.
Чичиркнути, -ну, -неш, гл. Шелохнуться, зашелестѣть. Употребл. съ отрицаніемъ. Ніщо а ні чичиркне.
