Виплутувати, -тую, -єш, сов. в. виплутати, -таю, -єш, гл. Выпутывать, выпутать, распутывать, распутать.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами).
До-Ще́нту нар. До основанія, до тла, совершенно. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом'я його до-щенту обсмалило. Налетить, як той вихор нагальний, до-щенту викорчує.
Загорі́лий, -а, -е. 1) Горячій, пылкій, вспыльчивый. 2) Фанатическій. 3) Загорѣвшійся. 4) Загорѣлый (отъ солнца).
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. На дворі сніжок мотрошить.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Трохась нар. = троха. Трохась не впало.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця!
Учкур, -ра, м. = очкур. У князя хверязя, а в нас і учкур.
