Відщіпатися, -паюся, -єшся, сов. в. відщепнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмыкаться, отомкнуться (о двери, запертой на крючекъ). Та відщепни ж двері! — Коли ж не відщіпаються — защіпка туго. 2) = відщеплятися, відщепитися. Моя дитиночко, моя й щипочко, моя щипочка одщепнулася.
Гальмувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Тормозить. У гору йду — не бичую, із гори йду не гальмую.
2) Останавливать мельничное колесо.
3) Переносно: препятствовать, задерживать. Хто де не дума — там ночує, хотів де бігти — там гальмує.
Дупла́вий, -а, -е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша
За́годі нар. Заранѣе, заблаговременно. Гляди ж, приходь загоді.
Кручати, -чу́, -чи́ш, гл. Хрюкать.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Напорядкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Распорядиться.
Підсідка, -ки, ж. Засада. На підсідка іти на заяця.
Полуденник, -ка, м. Насѣк. Syrrphus.
Почереватіти, -тіємо, -єте, гл. Сдѣлаться брюхатымъ (о многихъ).
