Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підборіддя

Підборіддя, -дя, с. 1) Подбородокъ. Мнж. 157. Мир. ХРВ. 114. Теодося схилила голову, закриваючи носом усе підборіддя. Левиц. І. 236. 2) Часть уздечки: полоса вокругъ шеи. Вас. 160.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБОРІДДЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБОРІДДЯ"
Гейс-берта, — бертя! = гейса. Вх. Уг. 232.
Заги́бнути Cм. загибати.
Косонога, -ги, м. = косарь 2. Вх. Лем. 427.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Поміркований, -а, -е. Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный.
Поперекривати, -ва́ю, -єш, гл. Перекрыть наново (во множествѣ).
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Мет. Прошу я її милою прозьбою. МВ. І. 19. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. МВ. (О. 1862. III. 74). 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив. Н. Вол. у.
Скрива нар. Искоса. Ой на татарина скрива, як вовк, поглядає. ЗОЮР. І. 16.
Стабуритися, -рюся, -ришся, гл. Столпиться. Стабурились коло криниці: той собі лізе води, той собі, а пяні, та й один у криницю впав. Канев. у.
Цітрин, -ну, м. = цитри́н. А гріє сонце й окруш цітрини пахощами дишуть. Щог. Сл. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБОРІДДЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.