Карабеля, -лі, ж. Изогнутая сабля. Біля боку моталась карабеля, обсажена самоцвітами.
Кумедія, -дії, ж.
1) Комедія — рѣдко въ значеніи литературнаго произведенія, а преимущественно какъ комическое представленіе и въ частности — театръ маріонетокъ. Туди люде сходяться дивиться ту кумедію. А бачив же ти, пане-брате, цю кумедію?
2) Курьезъ, потѣха. Через тиждень, як усе минулося, росказав Дорош хуторянам про сю кумедію.
Моли́твочка, -ки, ж. Ум. отъ молитва.
Налива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нали́ти, -ллю́, -ллєш, гл. 1) Наливать, налить. Ніхто не наливає вина нового в бурдюки старі. 2) Наполнять, наполнить. По Ова, по три кубки... наливає. Раз добром налите серце вік не прохолоне. 3) О вымени коровы: наполняться молокомъ. Як має корова телитися, то наливає тричі. 4) Поливать, полить токъ для лучшей утрамбовки. Тут за слободою вистружимо та наллємо тік, тут і змолотим. 5) Встрѣчено только въ несов. в.: бить. А зовиця, пудбігає да й по щоках наливає.
Осліпти, -ну, -неш, гл. Ослѣпнуть. Гіркий світ: тато й мама осліп, а діти помацки ходять.
Пошукати, -ка́ю, -єш, гл. Поискать.
Прямо нар. Прямо. Прямо неси до моєї хати. Ум. пряменько, прямесенько.
Стрітенний, -а, -е. — куми. Встрѣчные кумовья.
Хлюпати, -паю, -єш, гл. Плескать, расплескивать жидкость.
Шпундрі, -рів, м. мн. = шпундра. Був борщ до шпундрів з буряками.
