Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підважувати

Підважувати, -жую, -єш, сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВАЖУВАТИ"
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Дорі́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ доро́га. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска. Вас. 184.
Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Перепасинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Окончить пасинкувати.
Раглик, -ка, м. Насѣк. Lucanus cervus, жукъ-олень. Вх. Пч. II. 27.
Спуджувати, -джую, -єш, сов. в. спудити, -джу, -диш, гл. Пугать, испугать. Я їхав улицею і де взявся собака, — спудив коня. Новомоск. у.
Танана II, -ни, ж. Употребл. только въ загадкѣ для обозначенія макітри. Отака танана. Ном. № 395, стр. 301.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
Хвальшивий, -а, -е. 1) Фальшивый, поддѣльный, ложный. Осей перстінь, що фальшивим способом вгроблений. Гн. І. 147. 2) Неискренній, лицемѣрный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВАЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.