Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорлиця

Підгорлиця, -ці, ж. 1) = підгорля 2. Kolb. І. 67. 2) = пт. горлач. Вх. Пч. II. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРЛИЦЯ"
Глухма́н, -на, м. = глушан. Желех.
Ґвалт и ґвалт, -ту, м. 1) Крикъ шумъ. Алв. 11. Чуб. І. 105. Ґвалт і галас. Шевч. 197. А ґвалту! а крику! Шевч. 214. 2) Насиліе. Прийшов і взяв ґвалтом. Аф. 357. Одняв він гвалтом од убогих козаків і посполитих. О. 1861. VIII. 29. Розумом, а не гвалтом мусимо ми усяке лукавство переважати. К. (О. 1861. VI. 33). 3) Восклицаніе: ґвалт! Караулъ! Ґвалт! рятуйте! Шевч. 139. Ай, ґвалт! сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Ґвалт, на ґвалт крича́ти. Кричать караулъ. Ном. № 2385. Гукнули як на гвалт. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Було ж тобі не любити, а тепер хоч гвалт кричи. Грин. ІІІ. 159. На ґвалт би́ти, дзвони́ти. Вить тревогу.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Лі́йка, -ки, ж. 1) Воронка. Вас. 205. Шух. 1. 283, 284. 2) Лейка. 3) Въ различныхъ инструментахъ и снарядахъ та металлическая трубка, въ которую вставляется деревянная ручка, напр., въ лопаткѣ, въ багрѣ и пр. Шух. І. 164, 222, 223. Также въ подсвѣчникѣ та трубка, въ которую вставляется свѣча. Шух. I. 299. Ум. лієчка. Харьк.
Льо́ля, -лі, ж. дѣтск. Рубашка. О. 1861. VIII. 8. Хоч у одній льолі, аби до любови. Грин. І. 245. Як буде доля, то буде й льоля. посл. ум. льо́лька, льо́лечка.
Підгірянин, -на, м. Житель підгір'я. Желех.
Погойдуватися, -дуюся, -єшся, гл. Покачиваться. І ходила, погойдуючись та підківками поцокуючи. Св. Л. 114.
Попереділяти, -ля́ю, -єш, гл. Раздѣлить (многое). І землю, і гроші, і всю худобу на троє попереділяли, щоб усім однаково було. Харьк. у.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. Драг. 207. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. Грин. II. 274. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? Харьк. 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. Н. Вол. у. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ. Ном. № 4476.
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.