Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Водохрестний, -а, -е. Относящійся къ празднику Богоявленія. Водохрестні пісні. Желех.
Глухо нар. 1) Глухо. 2) Беззвучно, мертво, глухо. 3) Пусто, глухо.
Засця́ти, -ся. Cм. засцикати, -ся.
Можновла́дний, -а, -е. Могущественный. Як можновладний пан запанував. К. ПС. І. 30.
Нагніти́ти Cм. нагнічувати.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська. Мнж. 151.
Плодитися, -джу́ся, -дишся, гл. Плодиться. Загадав мені царь птицю хвазана встрелить. А як я його встрелю, що він і в нашій землі не плодиться. Рудч. Ск. II. 83.
Поїзжати, -жаю, -єш, гл. Ѣздить, разъѣзжать. Дев'ятеро коней водить, на десятім поїзжає. Грин. III. 591. Наш папочок молоденький на конику поїзжає, до двору женчиків займає. Чуб. III. 239.  
Прокашлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. прокашлятися, -ляюся, -єшся, гл. Прокашливаться, прокашляться. О, бодай його! — скрикнув він, прокашлюючись. Мир. Пов. II. 52. Прокашляйсь без зубів, сестрице, до мене ближче прихились. Котл. Ен.
Уліпити Cм. уліплювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.