Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Висмолити Cм. висмолювати.
Гарячіти, -чію, -єш, гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Ковбасний, -а, -е. Колбасный. Ковбасні кишки.
Намага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. КС. 1882. X. 26. Ви всі проти мене... намоглися ззісти, — ну й їжте! Мир. Пов. I. 170. Хлопець намагається у город їхати. Зміев. у.
Намайструва́ти, -ру́ю, -єш, гл. Намастерить.
Понараховувати, -вую, -єш, гл. = поналічувати.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами. Г. Барв. 249.  
Різничити, -чу, -чиш, гл. = різникувати. Я різничу, торгую мнясом — тим мене і прозивають різником. Екатер. у.
Уважливість, -вости, ж. = уважність. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.