Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Благочинний, -ного, м. Благочинный. Молітесь, братія, молітесь, — так благочинний начина. Шевч. Коли б нашій попаді та попова борода, — давно б благочинним була. Ком. Пр. № 899.
Залі́г, -ло́гу, м. Препятствіе, препона. Став залогом ізміждо нами: ні того не пуска, ні того. Канев. у.
Зво́ник, -ка и пр = дзвоник и пр.
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Облупуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. облупатися, -паюся, -єшся, гл. Объ обмазкѣ: отставъ, отпадать, отпасть. Стіна облупалася.
Обсмикувати, -кую, -єш, сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.
Півнячий, -а, -е. Пѣтушій. Конст. у.
Попатлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить (многихъ).
Присяжний, -а, -е. Присяжный.
Товкачик, товкачичок, -чка, м. Ум. отъ товкач.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.