Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехач

Підбрехач, -ча, м. Человѣкъ, помогающій лгать. Въ шутку такъ называютъ второго свата, который, при сватовствѣ, своими поддакиваніями и добавленіями помогаетъ товарищу. Та у нього чимало є чого, каже перший староста. — Де то чимало? каже підбрехач. — У нього усього є багацько. Кв. І. 194.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАЧ"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Замашни́й, -а́, -е́ Тяжелый, увѣсистый, чѣмъ удобно замахнуться. Качалка замашна. Рк. Левиц. Подай сюди щось замашне забити кілок. Рк. Левиц. А там смерть страшна і коса замашна. Чуб. III. 435. 2) Быстрый, скорый, прыткій. Замашний хлопець. Ном. № 8751.
Змахнути Cм. змахувати.
Орелі, оре́ль, ж. = релі. Козелец. у.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Понабурковувати, -вую, -єш, гл. Намести снѣгу. Он дивись, як понабурковувало коло хати. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Поперечний, -а, -е. Поперечный.
Постукувати, -кую, -єш, гл. Постукивать. Сяде верхом на кочергу, постукує єю по хаті. Чуб. І. 68.
Скипітися Cм. скипатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.