Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Капралик, -ка, м. Ум. отъ капраль.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка.
Носик, -ка, м.
1) Ум. отъ ніс.
2) мн. носики комаре́ви. Раст. Delphinium consolida.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. Прочули про його недолю приятелі його. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. І хочуть знати, що від речника почують. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. Сеймові речники. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні.
Розфійниця, -ці, ж. Расточительница. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл.
1) = рушати, рушити 1.
2) = рушати, рушити 2. На Варуха, як земля рухи. Заходились рухати до господи. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому.
3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати.
Хлібівча, -чати, с. Родъ маленькой квашни.
