Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбрехати

Підбрехати Cм. підбріхувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБРЕХАТИ"
Близісінько нар. Совершенно близко, близехонько.
Заважні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = завагітніти. Жінка в його давно вже заважніла. Рудч. Ск. II. 114.
Нашарпати, -паю, -єш, гл. Надергать, нарвать.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Пістряк, -ка, м. 1) Веснушки. Вх. Лем. 450. 2) Прыщи на вымени коровы. Вх. Лем. 450. 3) Родъ растенія. (Паразитный грибъ?) Чуб. VII. 576.
Пляскач, -ча, м. = плескач 2. Пляскача дати. О. 1861. XI. Св. 35.
Прибідок, -дку, м. Прибавка къ бѣдѣ, добавочная бѣда. До біди найдеся все й прибідок. Фр. Пр. 44.
Ропутіти, -чу́, -ти́ш, гл. = ропотіти. Люде ропутять на зборщика, що гроші вкрав. Міусск. окр.
Славетник, -ка, м. 1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся? К. МХ. 17. 2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. К. ПС. 61. Наші крамарі-славетники. К. ЦН. 220.
Халуззя, -зя, с. Мелкія вѣтки, прутья, то-же, что и хамло 1. Халуззя сякого-такого назбірав у лісі. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБРЕХАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.