Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підголити

Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛИТИ"
Димни́ця, -ці, ж. 1) = Димарь. 2) = Димна. Ум. Димничка. Вх. Лем. 409, 410.
Кавук, -ка, м. Мѣшокъ. Желех. Закр.
Камка, -ки, ж. 1) Головной женскій уборъ. Зелена сукня слід замітає, золотий перстень на руці сяє, перлова камка голову клонить. Чуб. III. 318. 2) Морская трава. Левин.
Куцик, -ка, м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. Cм. куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех.
Морща́к, -ка, м. = порося морське. Вх. Пч. II. 5.
Повитоптувати, -тую, -єш, гл. Вытоптать (во множествѣ).
Понаставати, -стаємо, -єте, гл. Настать, наступить (во множествѣ). Злі ґаздове понаставали. Левиц. І. Світ. 12.
Прожирувати, -рую, -єш, гл. Пробаловаться, прошалить.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости. Ном. № 9854.
Спильна нар. Пристально. Спильна на синєє море собі поглядає. АД. І. 188. Ум. спильненька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.