Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підголити

Підголити, -ся. Cм. підголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОЛИТИ"
Вибростити, -рощу, -стиш, гл. Дать отростокъ. Вх. Лем. 397.
Зазва́ти Cм. завивати.
Згнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. згн́ити, -нию́, -є́ш, гл. Сгнивать, сгнить. Ном. № 9468.
Нако́пувати, -пую, -єш, сов. в. накопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Накапывать накопать; нарывать, нарыть.
Наманта́чити, -чу, -чиш, гл. Наточить косу (мантачкою).  
Плиг II, -гу, м. Прыжокъ. з пли́гу збитися. Сбиться съ толку, спутаться. Еней од страху з плигу збився. Котл. Ен. II. 30.
Плюща, -щі, ж. = сплюща. Вх. Зн. 65.
Пооблазити, -жу, -виш, гл. То-же, что и облізти, но во множествѣ.
Приплющити Cм. приплющувати.
Хлющити, -щу, -щиш, гл. Отекать? Ото обмочило тебе дощем, аж хлющить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.