Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбурюватися

Підбурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. підбуритися, -рюся, -ришся, гл. Возмущаться, возмутиться (о людяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 160.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБУРЮВАТИСЯ"
Бійка, -ки, ж. Драка. Лайка — не бійка: в боку не болить. Посл.
Відвикати, -каю, -єш, сов. в. відвикнути, -ну, -неш, гл. Отвыкать, отвыкнуть.
Досто́ювання, -ня, с. Достаиваніе.
Зла́зитися, -жуся, -зишся, сов. в. злізтися, -зуся, -зешся, гл. Сползаться, сползтись. Гадюки злазяться докупи. щоб на тебе вся біда злізлась! Желаю тебѣ всего худого, всѣхъ бѣдъ. Чуб. І. 90.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Недобре нар. 1) Нехорошо, дурно. Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням. МВ. ІІ. 9. 2) Зло. 3) Невкусно.
Перебаранчати, -ча́ю, -єш, гл. Мѣшать, препятствовать. Ном. № 2545. Коли б ви пак сиділи нишком та не перебаранчали (робити). Левиц. Пов. 172.
Поділятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поділитися, -лю́ся, -лишся, гл. Дѣлиться, раздѣлить между собой. Мнж. 87. З ними щоденним добром поділяюсь. К. Дз. 230. Стали поділятися. Чуб. І. 132. На дорозі ізнайшли золотого персня і ніяк ним не поділяться. Рудч. Ск. І. 165. Грішми вони поділились. Рудч. Ск. І. 192. Ідуть турки з татарами і людьми ся поділяют. АД. I. 291.
Схильнистий, -а, -е. = схилястий. Вх. Лем. 472.
Тмити, тмлю, тмиш, гл. Затемнять, дѣлать темнымъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБУРЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.