Бабкува́тий, -а, -е. 1) Старообразный, морщинистый. Він став зовсім бабкуватий. 2) Бабкува́та. Немного занимающаяся знахарствомъ. Вона инколи помогала людям од хвороби — бабкувата, значить, була.
Відвихнутися, -нуся, -нешся, гл. Отлучиться на короткое время. От, увечері дід з бабою кудись відвихнулись, а дочка й давай шукать.
Гуцулі́я, -лі́ї, ж. = Гуцульщина.
Занузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать. Кінську голову найди та й ту зануздай.
Напла́кати, -ла́чу, -чеш, гл. 1) Наплакать. як кіт напла́кав. Очень мало. 2) Навлечь плачемъ. Нехай уже Мати Божа прощає мене грішну, що я своєму рідному братіку лихо наплакала.
Нацмокатися, -каюся, -єшся, гл. Начмокаться.
Обвідка, -ки, ж. Ободокъ, каемка (на узорахъ).
Погусти, -ду́, -де́ш, гл. Погудѣть.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
