Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорілка

Підгорілка, -ки, ж. пт. Anas ferina. Вх. Пч. II. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРІЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРІЛКА"
Бастря, -ряти, с. = байстря.
Ветлина, -ни, ж. Раст. Salix vittelina. Вх. Пч. I. 12.
Ґля́ґанець, -нця, м., ґля́ґанка, -ки, ж. Створоженное молоко, сладкій творогъ. Аф. 361. Грин. ІІІ. 561.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Жень, -ні, ж. Сжинъ, ужинъ. Моєї жені снопів не дали. Канев. у. Жень не пов'язана, покидана гуком лежить. Г. Барв. 233. 2) Снарядъ, посредствомъ котораго взлѣзаютъ на дерево для осматриванія бортей. Радом. у.
Карапаня, -ні, ж. = карапавка. Желех.
Костяк, -ка́, м. = кістяк.
Лабзюкати, -каю, -єш, гл. Попрошайничать, выпрашивать. Лабзюкати хліб під вікном.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Узорити, -рю, -риш, гл. Увидѣть. Як узорне він свою милую, обнявся з нею, поцілувався. Чуб. II. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРІЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.