Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорниця

Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Жура́х, -ха, м. Испорченное жу́ра. Cм. журашин. АД. II. 63.
Корчуватися, -чуюся, -єшся, гл. Куститься (о хлѣбѣ). Херс.
Насмоктуватися, -туюся, -єшся, сов. в. насмоктатися, -кчуся, -чешся, гл. 1) Вдоволь насасываться, насосаться. 2) Напиваться, напиться пьянымъ. Сим. 100.
Повдягати, -га́ю, -єш, гл. 1) Одѣть (многихъ). Піп повдягав їх та й повів додому. Драг. 255. 2) Надѣть на себя (во множествѣ).
Повитикати, -каю, -єш, гл. Выткнуть, высунуть (во множествѣ).
Птичий, -а, -е. = пташиний. Ном. №997.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. К. МБ. XII. 277. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Н. п. Хто скупує, той двічи купує. Посл.
Столичний, -а, -е. Столичный. Левиц. І. 344. К. Досв. 20.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.