Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорниця

Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Арти́ст, -та, м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Изъ эпитафіи Соленика). О. 1861. ІІ. 176.
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Домі́вни́к, -ка́, м. Домочадецъ. І перед власними домовниками моїми. Закр.
Жиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Пастись, кормиться (объ уткахъ и гусяхъ). Місця, де дикі качки жиркують. Черк. у.
Зорній, -я, -є. Заревой. Як ліпшім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає,... поети, мов боги, ні нащо не вважають і пісню зорнюю про дольній світ співають. К. Дз. 214. зорнути. Cм. зринати.
Птуц! меж. Крикъ, которымъ гонятъ телятъ. Вх. Лем. 458.
Рукодійня, -ні, ж. Рукодѣліе. Свитка, шуба під лисичим хутром — ото усе її рукодійня. Харьк. г.
Софія, -фії, ж. Змѣя Pelias chersea. Шух. 1. 22.
Тигод, -да, м. = тигитка. Вх. Пч. ІІ. 15.
Характерство, -ва, с. Колдовство. К. ЧР. 151. Вони беруть однією хистю, а в нашого брата про запас і характерство єсть. К. ЧР. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.