Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підгорниця

Підгорниця, -ці, ж. 1) = підгорлиця 1. = підгорля 2. 2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 163.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДГОРНИЦЯ"
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Горщо́к, -шка́, м. Горшокъ. (Въ косв. падежахъ: горшка́, горшко́ві и т. д.). Є в горшку молоко, та голова не влізе. Ном. Ум. Горще́чок.
За́мітник, -ка, м. Отрубленный древесный стволъ длиною около пяти саж. Шух. І. 183.
Знаний, -а, -е. Извѣстный. Добре знані нам речі. Єв. Л. І. 1. Знана на ввесь світ Баба Борець. Г. Барв. 426. Не дивиться на знаних і великих, не дивитися на вбогих і багатих. K. Іов. 75.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Книпець, -пця, м. = ґнипець.
Односердя, -дя, с. Единодушіе, согласіе.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Поскубти, -бу́, -бе́ш, гл. Подергать за волосы, за ухо.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДГОРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.