Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. До булаті треба голови. 2) = кийок. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Ум. Булавка. Булавочка.
Вершник, -ка, м. Верховой, всадникъ. Cм. верхівень.
Кошик, -ка, м.
1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. 39.
2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр.
3) мн. Раст. Trifolium montanum.
Піскля, -ля́ти, с. = курча.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Покійничок, -чка, м. Ум. отъ покійник.
Сірак, -ка, м. и пр. = сіряк и пр.
Стратенець, -нця, м. Осужденный на смерть.
Стругати, -гаю, -єш и -жу, -жеш, гл.
1) Строгать. Лагодили самопали, ратища стругали.
2) Скресть. Стружать глину. дорожки стругать. Чистить дорожки. моркву стругати. Cм. морква.
3) О вѣтрѣ, мятели: сильно дуть. Вітер струже. Ой по улиці та метіль струже.
4) Танцовать. Після сих другі стругали гусаря, ой-ненько, материнки, куцюруба.
Хвальшиво Cм. хвальшиве.
