Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Стала вона банити ложечки. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Банити рибу. 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня.
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш?
Наблягу́зкати, -каю, -єш, гл. Наболтать пошлостей, вздору; наврать чепухи, напустословить.
Немилосердний, -а, -е. Немилосердный, безжалостный, жестокій. Таке молоде, а таке немилосердне. Немилосердні, котрі нас розлучать.
Промекати, промекекати, промекеке́кати, -каю, -єш, гл. Проблеять.
Розцінувати, -ну́ю, -єш, гл. Расцѣнить.
Укупитися Cм. укуплятися.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Дайте му фацелик губойки повтирати. Ум. фацеличок.
