Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвозити

Підвозити, -жу, -зиш, сов. в. підве́зти́, -зу, -зеш, гл. 1) Подвозить, подвести. Чого ж ти так далеко став? Підвозь ближче! 3) Провозить, провезти по пути. Сідай же, я тебе підвезу. Грин. І. 71. Станьте ви, братця, коней попасіте, мене підождіте, з собою візьміте, до городів християнських підвезіте. АД. І. 124. 3) підвезти во́за, москаля́. Поддѣть, обмануть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВОЗИТИ"
Венгерка, -ки, ж. Родъ сливъ, венгерская слива. Уман. IV. 39.
Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Гарнець, -нця, м. 1) = гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
До́ступ, -пу, м. Доступъ. Прозьба доступ має. Ном., стр. 286, № 4466.
Облягтися, -ля́жуся, -жешся, гл. Лечь (спать). Як вернулась, уже батько й мати обляглися. Г. Барв. 236.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Підпавок, -вка, м. = перепел. Вх. Зн. 446.
Свитник, -ка, м. 1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш. Ном. № 1028. 2) Торгующій свитами.
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.