Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвій

Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Безперечність, -ности, ж. Безспорность, несомнѣнность. Желех.
Жува́тися, -жую́ся, -є́шся, гл. Щось цей хліб не жується, — черствий. Харьк.
Знемогати, -гаю, -єш, гл. знемагати.
Комисар, -ра, м. 1) Комиссаръ. Чого вже не робили тії старости й комисари з городовими козаками. К. ЧР. 12. 2) Исправникъ. Добре було жити, поки не писали пани комисари хлопців у некрути. Н. п. Я бачив сам таких і може б показав, да цур йому! боюсь: росержу комисара. Греб. 368. Ум. комисарчик. Приїхали комисарчики, зі Львова писарчики господу записати, де має король стати. О. 1862. IV. 19.
Повинуватити, -чу, -тиш, гл. Обвинить. Він у чому помилиться, — вона себе повинуватить. МВ. (О. 1862. І. 71). Усі будете повинувачені до одного. МВ. (О. 1862. І. 103).
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала. Мет. 242.
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Прочерть, -ти, ж. Прогалина, поляна. Вх. Зн. 57.
Сволок, -ка, м. Балка, поддерживающая потолокъ, матица. Вас. 148, 188. Ой бачу я два стовпи, на тих стовпах сволок лежить; на сволоці шнурок висить. Н. п. 2) мн. Кровля. (Угор.). Ум. сволочо́к.
Чорен, -рна, -не Сокращ. форма отъ чорний. Ох летить ворон да летить чорен. Грин. III. 606.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.