Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підвій

Підвій, -вію, м. Родъ болѣзни отъ вѣтра (по нар. повѣрью). Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 161.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДВІЙ"
Відбенькетувати, -ту́ю, -єш, гл. Отпировать.
Горла́нка, -ки, ж. = Горло. ЕЗ. V. 57.
Десни́й, -а́, -е́. Правый.
Долі́чувати, -чую, -єш, сов. в. долічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Досчитывать, досчитать. Нас волів та все лічив (зорі), а перед світом заснув, то й не долічив. ЗОЮР. І. 231.
Жалісли́вий И Жа́лісний 2, -а, -е. 1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247. 2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185. 3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.
Заї́чка, -ки, ж. Ум. отъ заї́ка.
Немний, -а, -е. Непроворный, неповоротливый. Яка ти немна. Ном. № 10953.
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете. Шевч.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.