Закалі́чити, -чу, -чиш, гл. = скалічити.
Зарабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Начать грабить.
Зерни́на, -ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. зернинка. Ні одної зернинки не осталось.
Конина, -ни, ж.
1) Лошадь, конь. Та купуй уже, купуй, — славная конина.
2) Конина, лошадиное мясо.
Освінути, -ну́, -не́ш пр. освів, освіла,, гл.
1) Разсвѣтъ, начаться разсвѣту. Тут будемо ночувати, дочко, а завтра, як Бог освіне, поїдемо дальш у дорогу.
2) Встать, находиться при разсвѣтѣ, освѣтиться. Осмеркла у батенька, а освіла у свекорка. Рано встав, — на порозі освів (иронія). Берегом, берегом (гілка) Дуная приплила, у Марині на столі освіла. На завтра бодайсь не освів! Пожеланіе не увидѣть свѣта завтрашняго дня, т. е. пожеланіе смерти.
3) Выздоровѣть. Був слабий — тепер мало освів.
Перелаяти, -лаю, -єш, гл.
1) Осилить въ брани. Лаяла, лаяла — насилу ціле село перелаяла.
2) Перестать бранить.
Пересилати, -ла́ю, -єш, сов. в. переслати, -шлю, -шле́ш, гл. Пересылать, переслать. Як не буду ік Покрові, так буду писати та пересилати чорними орлами.
Повискувати, -баю, -єш, гл. Вырвать (волоса, перья во многихъ мѣстахъ). Так дуже мого хлопця побив і волосся повискубав.
Покупати, -па́ю, -єш, гл. Выкупать (многихъ).
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ.
