Буцкати, -каю, -єш, гл. = буцати. Ходить як овечка, а буцкає як баран.
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба.
Задніпря́нський, -а, -е. Заднѣпровскій. Вони дивились на темний задніпрянський бір.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Новомодній, -я, -є. Новомодный.
Остогиднути, -ну, -неш, гл. = остогидіти.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
