Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порпличник

Порпличник, -ка, м. Раст. Verbena officinalis V. ЗЮЗО. І. 173.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРПЛИЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРПЛИЧНИК"
Габцювати, -цюю, -єш, гл. Хватать. Хоть старого, хоть малого, то так габцюють. Аф. 352.
Гу́сельниця, -ці, ж. Гусеница. Вх. Пч. I. 6.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа. Вх. Уг. 246.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики. Вх. Уг. 249.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав. Г. Барв. 381.
Посумніти, -ні́ю, -єш, гл. = посуміти. Надійшла осінь. На дворі посумніло.
Стрелиця, -ці, ж. Жидкій лѣсокъ. А за тією долиною, через стрелицю, урочище Козацький Курінь. ЗОЮР. І. 105.
Ткачів, -чева, -ве Принадлежащій ткачу.
Турнаш, -ша, м. Большая льдина. Вх. Зн. 72.
Уплав нар. = уплинь. Уплав за водою. Чуб. V. 569.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРПЛИЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.