Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поростити

Поростити, -рощу, -стиш, гл. Возрастить. Бог поростив. Черк. у. Бог поростив хліб добрий. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСТИТИ"
Благородність, -ности, ж. Благородство. Желех.
Жи́течко, -ка, с. Ум. отъ жито.
Золотокований, -а, -е. Окованный золотомъ. Біжить ридван золотокован. Гол. IV. 535.
Кавкнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ кавкати.
Нічо мѣст. = нічого. Галиц.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Подожинати, -наю, -єш, гл. Дожать (многое).
Подост нар. = подостатком. Гн. II. 45.
Прошевцювати, -цю́ю, -єш, гл. Пробыть сапожникомъ.
Роспрягати, -га́ю, -єш, сов. в. роспрягти́, -жу, -жеш, гл. Распрягать, распречь. Узяв роспріг (кобилу) та дугою і вбив. Рудч. Ск. І. 181.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.