Ді́йка, -ки, ж. 1) Сосокъ у коровы. 2) = Дійниця. Як надоїла повну дійку, взяла з неї молока і позамазувала корт дійки.
Жоло́бчастий, -а, -е. Желобчатый, въ видѣ желобка. Жолобчасте долото.
Задощи́тися, -щу́ся, -щи́шся, гл. 1) Замокнуть отъ дождя. Задощилося сіно. 2) Задощи́ться, безл. Наступить дождливой погодѣ. Задощимся: вже третій день дощ.
Лу́чик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять.
Наві́шений, -а, -е. Покрытый чѣмъ-либо повѣшеннымъ на немъ. Божничок, вишиваним рушником навішений.
Помершленник, -ка, м. Покойникъ. Нехай їх Мати Бажа помилує й спасе помершленників.
Потурчати, -чу́, -чи́ш, гл. = потуркати.
Прогорниця, -ці, ж. Круглая дыра въ центрѣ верхняго жернова ручной мельницы.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
Тихомирний, -а, -е. Спокойный, тихій. Серце кволе, тихомирне. Нас тройко тихомирних у хаті.
