Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галуза

Галуза, -зи, ж. Вѣтвь. Гол. І. 206. Ум. галузка. Ном. № 1045; Галузонька. Є у лісі галузонька. Гол. І. 206.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛУЗА"
Визадкувати, -кую, -єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Конст. у.
Дубрі́вник, -ка, м. Раст. а) Tormentilla erecta. Лв. 102. б) Tormentilla vulgaris. Лв. 102.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий. Драг. 30.
Плавачка, -ки, ж. Промыслъ сплавленія дерева. Вх. Зн. 49.
Присукуватися, -куюся, -єшся, сов. в. присука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Прикрѣпляться, прикрѣпиться нитямъ основы къ кромкѣ. Мнж. 193. Быть присукиваемымъ, присуканнымъ. Чогось ніяк нитка не присукується. Богодух. у.
Притикати II, -ка́ю, -єш, сов. в. приткнути, -кну, -не́ш, гл. 1) = пристромлювати, пристромити. Драг. 207. 2) Только сов. в. Поймать на словѣ. Почалась ізнов балачка з дівкою; старостам, бачте, хотілось, щоб і її на чім приткнути. Грин. II. 274. 3) Приставлять, приставить, поставить. Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? Харьк. 3) Вмѣшивать, впутывать, впутать. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив. Н. Вол. у. 5) приткне но́са і до нас. Не обойдется и безъ насъ. Ном. № 4476.
Робітниця, -ці, ж. Роботница. Батенько іде, хвалить мене: оддали дочку робітницю: по сім кіп жне. Чуб. V. 723. Ум. робітничка, робітнонька. Зіронько вечірняя, то жесь освітила, а з дому домівнонькою, а з поля робітнонькою. Рк. Макс.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Рудч. Ск. І. 67, 68. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ном. № 13420. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Шнуркувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Отдѣлывать платье цвѣтными шнурками. 2) Слѣдить. Вона вже й ходила за нею, шнуркувала, поки ото й запопала її. Екатер. у. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛУЗА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.