Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл.
1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. Виспав усю ніч.
2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря.
Від'ї́зд, -ду, м. Отъѣздъ.
Лапатися, -паюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] лапну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Щупаться, касаться, коснуться, дотрогиваться, дотронуться.
Ласівка, -ки, ж. Время, обильное лакомой пищей. Спасівка — ласівка, а петрівка — голодівка.
Нахвалитися, -лю́ся, -лишся, гл. Нахвалиться, нахвастаться. Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
Невдатний, -а, -е. Неудачный, неудавшійся, неумѣлый.
Помацки нар. Ощупью. Помацки... дверей шукають. Гіркий світ: тато і мама осліп, а діти помацки ходять.
Потерпіння, -ня, с. Терпѣніе. За потерпіння дасть Бог спасіння.
Сторчак, -ка, м.
1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать.
2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній.
3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки?
Хурта, -ти, ж. = хуртовина 1. Пустіть, добродію ласкавий, у хату заночувати. Хурта така, що крий Мати Божа.
