Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поросячка

Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСЯЧКА"
Гамірний, -а, -е. Шумный. Желех.
За́пуст Ii, -ту, м. и за́пусти, тів, м. мн. Заговѣны. Латин прибрався мов на запуст. Котл. Ен. IV. 24.
Змигнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промелькнуть. Так от як блискавка мигне, так моя доля змигнулась. Г. Барв. 403. Съ отрицаніемъ: пройти незамѣтно (о времени). І час не змигнеться. Ном. № 7739. З хорошою нічку ночувати, то й ніченька не змигнеться. Чуб. V. 1021. З тобою, хлопчино, вечір не змигнеться. Мет. 37. і час нам не змигнеться. Время летитъ. МВ. І. 30.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Обпадати, -да́ю, -єш, с. в. обпасти, -паду́, -деш, гл. 1) Опадать, опасть. Вже лист обпадає з дерева. 2)кого́. Нападать, напасть со всѣхъ сторонъ.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Осичина, -ни, ж. Осиновое дерево. Осичина тим труситься, що на єї Скаріот повісився. Ном. № 316. Осичино, березино, чом не гориш, тільки куришся? Чуб. V. 548. а матері твоїй осичина! Брань: пожеланіе, чтобы мать бранимаго была пробита, какъ вѣдьма, осиновымъ коломъ. Лебед. у. 2) Осиновый лѣсъ. Ой ліс-осичина, в тебе жінка позичена. Н. п. А в липині та в осичині, там староста траву косить. ЗОЮР. II. 249.
Патрати, -раю, -єш, гл. 1) Очищать птицу отъ перьевъ, очищать отъ шерсти свинью. То локшину кришили, то птицю патрали. Кв. 2) Потрошить. Вівчарики прехорошенько найкращого баранчика взяли та й патрають гуртом. Гліб.
Притьмом нар. 1) Безотлагательно, какъ можно скорѣе. Притьмом треба грошей. Кв. Щоб притьмом було зроблено. Черк. у. Злякалась миша та притьмом поміж травою, лопушком з переполоху почухрала. Гліб. 2) Очень, сильно, настойчиво. А їсти притьмом хочеться. Котл. МЧ. 458. Ледві ноги волочить, піт із неї так і тече, притьмом просить музику: «Та годі бо, дядьку!» Кв. Тепер ти бачиш сам, що мокрим він рядном напався на тебе і знай верзе притьмом, що... Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). 3) Совершенно, окончательно, рѣшительно, какъ разъ, непремѣнно. Хоч притьмом винен, — каже: ні! Притьмом лежить, каже — стоїть. Н. Вол. у. Притьмом прибрав у свої руки. Стор. МПр. 146. Притьмом у сій порі прийшов, ні, каже, опізнився. Н. Вол. у. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, все випада таки Рябка притьмом побить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 85). Коли люде косять, заробляють, — йому притьмом у шинок треба йти. Г. Барв. 286. 4) Окончательно, рѣшительно; навѣрное. Нехай скаже притьмом. Н. Вол. у. А тут я притьмом знаю, шо не він тут був. Уман. у.
Сірозем, -му, м. Сѣрая земля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.