Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порохонь

Порохонь, -ні, ж. Гнилушка, гнилое дерево. Ромен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХОНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХОНЬ"
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Вирячкуватий, -а, -е. Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Куряний, -а, -е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.
Навпі́л нар. Пополамъ.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Оник, -ка, м. Нуль. Кон. Ар. 2. Св. Л. 20.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Прикусити Cм. прикушувати.
Ростулюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростулятися.
Цьомати, -маю, -єш, гл. Дѣтск. цѣловать. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОХОНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.