Відтручати, -ча́ю, -єш, сов. в. відтрутити, -тручу, -тиш, гл. Отталкивать, оттолкнуть, оттѣснять, оттѣснить, удалить. Старшина відтручає мене від батьківського грунту.
Дранджо́ли, -жол, м. мн. Салазки, полозьями для которыхъ служатъ двѣ доски. Ум. дранджолята. Cм. ґринджоли.
Капщина, -ни, ж. Пошлина съ напитковъ.
Кольо, -ля, м. Дѣтск. Хлѣбъ.
Никати, -ка́ю, -єш, гл. Ходить, бродить, слоняться, всюду заглядывая. Никає попід постаттю, а діла не робить — і снопа досі не вжала. Бердич. у. За тим вовк не линяє, що в кошару частенько никає.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитываться, разсчитаться.
2) = обраховувати.
Поглумитися, -млю́ся, -мишся, гл. Насмѣяться. Почув Господь — і сміхом, посміявся, на небі з них, безумних, поглумився.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный.
2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші.
3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа.
Позбігатися, -гаємося, -єтеся, гл. Сбѣжаться (о многихъ). Діти з цілого села позбігалися. От хлопці позбігались.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.