Безлистявий, -а, -е. = безлистий. Бузина безлистява.
Біднитися, -нюся, -нишся, гл. Прикидываться бѣднымъ. Та вони зовсім не такі! вони тільки бідняться, а в їх грошей до чорта!
Виплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Безкосте, безмозке усе море виплаває.
Довгоно́сик, -ка, м. Насѣк. Носатикъ.
Жа́луватися, -луюся, -єшся, гл. Жаловаться. Чоловік якось побив жінку — от вона й побігла до сотника жалуватись. Живи, дочко, на чужині, не жалуйсь мені.
Коли нар. и сз. 1) Когда. Сину мій, коли приїдеш до нас? Коли хліб, тоді й розум. Коли б же се було? єсть мені коли! Мнѣ некогда. 2) Если. Коли ти будеш вірно пробувати, будуть тебе козаки повожаті. Стоїть вода у кубочку, коли хоч — напийся. 3) Вдругъ. Коли виводять мого чоловіка. 4) коли-б. Какъ-бы. На мене він не нарікатиме, а от коли б ви його не зневажили. 5) коли-б. Пусть, чтобъ. Коли-б же ви, воронії коні, а походу не сходили, як ви мою головоньку навіки втопили. 6) коли ось. Какъ вотъ. Коли ось лежить дві дороги. 7) коли не. Какъ. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли (не) вдариться об дуб. 8) коли́-не-коли. Изрѣдка. Сонце темніє в ряди-годи, коли-не-коли. 9) a коли, то. A иногда. Добрі люде її не забували: то стара тітка прийде, розважить, то дівчатка прибіжать нащебечуть, а коли, то й за собою витягнуть. 10) коли разом. Какъ вдругъ. Живемо ми оттакеньки собі приязненько та любо. Коли разом я помічати стала, що Порося щось сама собі думає.
Обопільний, -а, -е. Взаимный, обоюдный.
Перестання, -ня, с. = перестан. Добре учеляпився дощ, — нема йому перестання.
Померклий, -а, -е. Померкшій, угасшій. Померклим поглядом вона обвела кругом хату. Вірний огирь ледві дише, зна, що згинути пора, і померклими очима на вояку позира. Померк(ну)ти, кну, неш, гл. Померкнуть. Золото так і померкне. Білки під лоб — і світ померк.
Притаманно нар. Какъ слѣдуетъ, настоящимъ образомъ. Не дала себе притаманно роспитати.
