Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порости II

Порости II, -темо́, -тете́, гл. 1) Вырасти (во множествѣ). Поросте зеленая трава. Рудч. Чп. 148. Матінко наша, не журися ти нами, як поростемо, підемо у найми. Мет. 278. Як поростуть діти, то їм буде ця хата. Зміев. у. 2) Нарости. Потіпають його за боки: чи багато поросло сам. Драг. 2.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 353.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСТИ II"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСТИ II"
Висиджувати, -джую, -єш, сов. в. висидіти, -джу, -диш, гл. 1) Просиживать, просидѣть. Два місяці висадів в карантину. Стор. І. 175. 2) Высидѣть. Сиділи три дні та й висиділи злидні. Ном. № 9859. 3) Только сов. в. Усидѣть.
Витребеньочки Ум. отъ витребеньки.
Горя́чий и пр. = Гарячий и пр.
Забубоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Невнятно заговорить, глухимъ голосомъ заговорить. Забубонів, як старий дяк. Ном. № 12892.
Курятник, -ка, м. = курник. А ходім, панотці, що там за диво діється в курятнику. Левиц. І. 189. По заході сонця іди в курятник, під сідало з нездоровою дитиною. Чуб. І. 141.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Оби сз. = щоби. (Пущу) тоту дівчиницю з чорними очима, оби мені молодому водиці носила. Гол. IV. 504.
Продимляти, -ля́ю, -єш, сов. в. продими́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Прокапчивать, прокоптить.
Трібний, -а, -е. Нужный, необходимый. Ще мені самому ця книжка трібна.
Чімкати, -каю, -єш, гл. Отдѣлять болѣе длинныя волокна овечьей шерсти. Гол. Од. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСТИ II.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.