Дівошлю́б, (дівослюб), -ба м. 1) Сватъ. 2) Названіе обряда сватовства въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ, напр. въ Кобр. у. Дай мені, Боже, од батенька вийти, до свекорка прийти, — бо вже мені докучили части дівошлюби столи устилаючи, кубочки сповняючи. Cм. Злюбини.
Здихави́читися, -чуся, -чишся, гл. Получить удушье. Здихавичилась коняка.
Недовершений, -а, -е. Съ невыведеннымъ до конца верхомъ.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем.
Прилічи́ти. Cм. Прилічувати.
Протепом нар. Опрометью.
Секрет, -ту и -та, м.
1) Секретъ. Десь мій милий, чорнобривий з иншою секрети має.
2) Рыба Lucioperea volgensis.
Скурвитися, -влюся, -вишся, гл. Развратиться.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер.
Шастати, -ся, -таю, -ся, -єш, -ся, гл. Ходить туда, и сюда, шнырять. На мене споглянула, шастаючись коло столу. Не шастайся, як миш по пастках.
