Валькування, -ня, с.
1) Выведеніе глиняной стѣны.
2) Обмазка стѣнъ глиной (вальками).
Загрома́джувати, -джую, -єш, сов. в. загрома́дити, -джу, -диш, гл. Загребать, загресть, закапывать, закопать. Живцем в землі їх загромадили.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста.
Котіль, -ля, м. Наружная плетеная воронка верши.
Підвесілок, -лку, м. Предсвадебный обрядъ въ субботу вечеромъ, на который собираются къ невѣстѣ дружки и родственники.
Попельня, -ні́, ж. Мѣсто для ссыпки золы.
Попсувати, -псую́, -єш, гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Запаски мої найкращі попсували.
Пороздзявляти, -ляємо, -єте, гл. = пороззявляти.
Требіж, -жа, м. Отбросы, мясо негодное въ пищу для людей.
Черв, -ва, м.
1) Червь. Въ этомъ значеніи употребляется, кажется, лишь во мн. ч., а единств. ч. замѣняется словомъ червак. Не що черви, що ми їмо, а то що нас їдять.
2) соб. Личинки пчелъ. Черв в уліях з студені і з браку пожитку погинув.
