Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порох

Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХ"
Вабило, -ла, с. = ваба 1. Желех.
Викичувати, -чую, -єш, гл. Вытеребить, выкорчевать. Гляди, щоб ти мені вирубав, викичував, зорав, пшениці насіяв. Рудч. Ск. ІІ. 120.
Вилу́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. ви́лущитися, -щуся, -щишся, гл. Вышелушиваться, вышелушиться. Глянь, як гарно оріхи вилущуються. Харьк.
Заба́вити, -ся. Cм. забавляти, -ся.
Звірни́к, -ка́, м. Звѣринецъ. Вх. Лем. 418.
Зи́мки, мок, ж. мн. Снѣга. Шух. І. 202. Ой шов я в полонину, — тіжки зимки вбили. Шух. І. 198.
Невільничка, -ки, ж. = невільниця. Чує Остап любії слова й пізнає козачку дівчину з русою косою, невільничку турецьку. МВ. ІІІ. 59.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє. Ном. № 232, стр. 297.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Червчистий, -а, -е. Употребляется какъ эпитетъ червцю. Да пішов дощик краплистий, да вродив червчик червчистий. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.