Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порох

Порох, -ху, м. 1) и во мн. порохи́. Пыль; прахъ. Порох з ніг ваших обтрусіть. Єв. Л. IX. 5. У хаті по стінах порохи. Камен. у. Вірли крильма землю збили, порохами скопотили. АД. І. 298. 2) Порохъ. Г. Барв. 403. Понавозили рушниць і великі запаси пороху й олива. Стор. МПр. 60. Ум. порошок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХ"
А́вторка, -ки, ж. Женщина-авторъ. Желех.
Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Зацвіріньча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = зацвірі́нькати. Употребляется также, когда рѣчь о дѣтскомъ говорѣ: Христос воскрес! — зацвіріньчала дітвора. Сим. 206.
Злоги, -гів, м. мн. 1) Роды. Балт. у. 2) сидіти на зло́гах. Сидѣть подпершись локтями. Черк. у.
Накарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. О глазахъ: сдѣлать карими, нарисовать карими. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой голубе сив, коли б ти ожив... Я б твої крила позолотила, я б твої очиці накарувала, тебе самого намалювала. Бал. 82. Cм. карувати.
Статечне нар. = статечно.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24.
Шеретування, -ня, с. Отдѣленіе шелухи отъ зерна передъ помоломъ.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.