Випивати, -ва́ю, -єш, сов. в. випити, -п'ю, -єш, гл.
1) Выпивать, выпить. Випивай до дна, щоб велика росла. Горе — море: пий його, не вип'єш. він випивши, він трохи випивши. Онъ подъ хмелькомъ. ви́пити повну, не малу, т. е. випити повну чарку горя, лиха. Узнать много горя. Він же з мене і кров виссе.... Не даром його жінка така замліла та занепала. Випила, видно, не малу, добра душа, на своєму віку.
2) Выѣдать, выѣсть. Жук хліб випиває. — очі. Выклевывать, выклевать глаза. Яструби з орлами випивали очі.
Вовчуга, -ги, ж. Раст. a) Geranium pratense L. = вовчі лапки. б) Geranium palustre L.
Гопа́к, -ка́, м. Родъ танца. Гопака вдарити. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні.
Лаштабей, -бе́я, м. Лѣнтяй (такъ бранять дѣтей).
Наплю́скатися, -каюся, -єшся, гл. Наплескаться вволю.
Прати, перу́, -ре́ш, гл.
1) Стирать, мыть. Буду хуста прати.
2) Бить, колотить, дубасить. Та й зачали пана дяка в штирі киї прати.
Прискринок, -нка, м. Ящичекъ въ сундукѣ, вверху, вдоль боковой стѣнки, для храненія мелкихъ вещей.
Румовий, -а́, -е́ Сухопутный, растущій на сухомъ мѣстѣ. Сіно румове.
Сухарниця, -ці, ж.
1) Сосудъ для сухарей. А в салдати вся худоба: сухарниця з сухарями.
2) Сухарный заводь.
Уклеювати, -ле́юю, -єш, сов. в. уклеїти, уклею, -їш, гл. Вклеивать, вклеить.
