Вишкірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. вишкіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини.
Куций, -а, -е. 1) Короткій, кургузый. Козаченьку чорноусий, чому в тебе жупан куций?
2) Малорослый. Повибігали якісь панночки, куці та бистрії, як сороки. Да й не був він куций, то б то на зріст малий. Куца баба. Cм. баба.
3) Короткохвостый, безхвостый. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. Пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать. Далеко куцому до зайця!
4) Чортъ. Куцим або куцаком звуть у нас того, хто в пеклі грішників припікає. Ум. куце́нький. У других дочки і в двадцять років ходять в куценькій сукні. Дивись згодя: гуляє неборак в Охрімовій куценькій свитці.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила , щоб ти луні нагнав. (. Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь.
Медяни́к, -ка, м. 1) Медовый пряникъ. Той купує горілку, той медяників. 2) Раст. a) Galium verum L. б) Primula officinalis. L. — Veris. Ум. медяничо́к.
Миг, -га, м.
1) Мигъ, мгновеніе. А Гадюк уже в три мига вилетів на улицю.
2) мн. Перемигиванія.
Потьок, -ку, м. Струя, потекъ. Піт котився з їх потьоками.
Сабе меж. = цабе.
Телепнути, -ну, -неш, гл.
1) Ударить. Як телепнув по голові. Херсон. у.
2) Выпить, дернуть.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ.
