Байрак, -ка, м.
1) Лѣсокъ въ оврагѣ; буеракъ. Такі були здоровенні та глибокі байраки, що Боже світе! Ой не шуми, луже, зелений байраче! До зеленої неділі в байраках біліли сніги.
2) Мундштукъ при уздечкѣ. Сідло черкеське а пітником, уздечка новісінька з байраком. Изъ пѣсни, приведенной въ «Истор. Новой Сѣчи» Скальковскаго. Ум. байрачок, байраченько.
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу.
Оп'ятеричитися, -чуся, -чишся, гл. Упереться въ землю.
Полотнина, -ни, ж. Кусокъ полотна. Ум. полотни́нка. Дай чисту полотнинку зав'язати руку.
Пороспоряжати, -жа́ю, -єш, гл. Указать, дать всѣмъ дѣло. То вона нам спече, зварить, ще й повиганяє, вона нашу челядоньку пороспоряджає.
Роскублитися, -блюся, -лишся, гл.
1) Устроить большое гнѣздо, занять гнѣздомъ много мѣста.
2) Родить много дѣтей. Моя Мотронка як роскублиться замужем, дак і в дворі дітвора не потовпиться.
Сивець, -вця, м. = сиваш. Не першина сивцю війна. Да як жаль же мені сивця-воронця, сивця-воронця, білого копитця.
Склеюватися, склеююся, -єшся, сов. в. склеїтися, склеюся, -їшся, гл. Склеиваться, склеиться.
Улазливий, -а, -е. = улізливий.
Шалупайка, -ки, ж. = лушпина.
