Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поросполохувати

Поросполохувати, -хую, -єш, гл. Разогнать, распугать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 352.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСПОЛОХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОСПОЛОХУВАТИ"
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Гуси́мець, -мця, м. Раст. Arabis Thaliana. Вх. Пч. II. 29.
Жаре́ня, -ні, ж. Жаркое. Да заглянув я на три голубочки, да і уб'ю царю на вечерю і на печеню, на жареню. Грин. ІІІ. 583.
Закаса́ти, -ся. Cм. зака́сувати, -ся.
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться. Екатерин. г.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово. Г. Барв. 159.
Пушити, -шу́, -ши́ш, гл. 1) Взрыхлять. Пушив свою яблуню. 2) Дѣлать полнымъ, вздувать. Мовчанка не пушить і черева не дме. Ном. № 1117.
Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  
Цівати, -ваю, -єш, гл. Пищать (о цыплятахъ). Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОСПОЛОХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.