Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

порохня

Порохня, -ні́, ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОРОХНЯ"
Гороби́нячий, -а, -е = Горобиний. Мил. М. 96.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Дра́пати, драпну́ти, драпону́ти, гл. см. дряпати и пр.  
Заплішува́ти 2, -шу́ю, -єш, гл. = заплішити. Росплішувалося мов ліжко, — треба заплішувати. Черниг. у.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный. Угор.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть. Драг. 288.
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Стовбоватий, -а, -е. Столбообразный, цилиндрическій. (Шапка) прикривала його стовбовату голову. Мир. Пов. II. 50. Стовбовата шапка. Чуб. VII. 414.
Сумежник, суміжник, -ка, м. Сосѣдъ по земельнымъ владѣніямъ.
Торчовий, -а́, -е́ Сдѣланный изъ торчі. Одна торчова стіна у клуні, а друга з дощок. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОРОХНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.