Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Зароди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Зародиться, зачаться. Курчата в яйцях через тиждень уже й зародились на лежанці під квочкою. 2) Родиться, уродиться. Катря не в матір зародилася — палка, прудка дівчина.
З'їжджа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = з'їздити. З твого двора з'їжджаю. З'їжджайте в чужу дальню сторону.
Кімната, -ти, ж. Въ малорусскихъ хатѣ, домѣ — небольшая комнатка, отгороженная въ большой общей комнатѣ; служить обыкновенно спальней. У вдовиці дві світлиці, а третя кімната. Поставлю хату і кімнату. Піду я до кімнати постіль білу слати. V. Мати собі стрівожилась, устала з-за стола і одвела її в кімнату. Ум. кімнатка, кімнаточка. Він любив свою світличку з кімнаткою. Сам Сухобрус жив в сусідній кімнатці.
Підстілля, -ля, с. Мѣсто подъ столомъ.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Розбехкати, -каю, -єш, гл. Разлить, разбить.
Руця, -ці, ж. Дѣтск. Рука, ручка.
Садовник, -ка, м. = садівник.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський.
