Безматній, -я, -є. Не имѣющій матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні.
Звонки́, -ків, м. мн. Бубны, бубновая масть.
Наїда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. наї́стися, -ї́мся, -їси́ся, гл. Наѣдаться, наѣсться. Чи мало, то наїдяться, чи багато, то поїдять.
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної.
Підпомогти Cм. підпомагати.
Праворушниця, -ці, ж.( = праворучниця). Эпитетъ Божіей Матери. Сидящая по правую руку? Господи милостивий, поможи мені і Матер Божая праворушниця.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала.
Серце, -ця, с.
1) Сердце. Вийшов козак із сіней, за серце береться. Від серця до Бога навпростець дорога. Від серця до неба шляху не треба. Щирим серцем робить. Усердно дѣлаетъ, работаетъ. Употр. какъ ласкательное слово: Скажи мені, серце, що маєш на мислі? серцем нудити. Тосковать. Ой я хлопець нещасливий, а як тяжко серцем нуджу: кого люблю та й не виджу. на тще серце. Натощакъ.
2) Гнѣвъ. Не то сильний, що камінь верне, тільки сильний, що серце в собі вдержить. Трохи з серця не сказивсь. з серця. Гнѣвно, сердито. Крикнув чоловік із серця. Cм. з-серця. серця додати. Еще болѣе разсердить.
3) Штифтъ въ замкѣ.
4) Языкъ въ колоколѣ.
5) Сердцевина дерева.
6) Полипъ, медуза.
7) — земне. Родъ трюфелей. винюхав би земне серце. Выслѣдилъ бы даже въ землѣ спрятанное. Ум. серденько, сердечко, серденя, серденятко, серденяточко. Злая година мене зсушила, коло мого сердечка гніздечко звила. Ходи, серденько, сюди! Не зви мене козаком, зови мене сердечком. Горобець маленький, а сердечко має, — сердится, можетъ сердиться.
Судина, -ни, ж.
1) Посудина. Добре господині, коли повно в судині.
2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов.
Шапкування, -ня, с. Шапочный поклонъ, сниманіе шапки для привѣтствія.
