Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

піввідерко

Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВВІДЕРКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВВІДЕРКО"
Бриндюшки, -шок, ж. мн. Раст. Crocus banatus. Шух. І. 20.
Деркоті́ти, -кочу́, -чеш, гл. Издавать звукъ дер-дер. Деркач деркоче. Колесо в возі деркоче. Деркотіли деркачі. Стор. МПр. 2.
Килавець, -вця, м. Человѣкъ больной грыжей. Желех.
Одягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. одягтися, -гнуся, -нешся, гл. Одѣваться, одѣться. Одягаєшся як попів челядник. Ном. стр. 218. Один чоловік одягавсь у кармазин. Єв. Л. VI. 19.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Побілювання, -ня, с. Побѣлка.  
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый. Вх. Зн. 55.
Рубатє, -тя, с. соб. Бѣлье; лохмотья. Вх. Зн. 61. Желех.
Фуяра, -ри, ж. 1) Пастушья свирѣль. Завернув аньол Саву до буди, забрали фуяри, забрали дуди, на котрих пісню грали. Чуб. III. 377. 2) об. Безпомощный, неспособный человѣкъ. Желех. Ум. фуярка. Желех.
Хламидниця, -ці, ж. Босячка. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВВІДЕРКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.