Гу́пнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гупати. 1) Топнуть. 2) Ударить съ глухимъ звукомъ. Так і гупнув його кулаком по спині. Як гупне у двері, так вони й розлетілись.
Джиґ! меж., выражающее звукъ, происходящій при взмахѣ розгами или хлыстомъ. Джиґ, Марушка, з перцем юшка.
Перешкодник, -ка, м. Препятствующій, бывающій помѣхой.
Повторне нар. Вторично.
Прискаржити Cм. прискаржувати.
Смуганастий, -а, -е. = смугнастий.
Уз пред. Возлѣ, около, при, вдоль, мимо. Уз край світу ставиш гори. Увечері ж, як скрізь народ відпочивав, посівши на низьких уз гулицю порогах.
Упосажити Cм. упосажувати.
Цизром нар. Струей. Цизром тече кров.
Чудородний, -а, -е. = чудернастий. Чудородна людина.