Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півкіпник

Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВКІПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВКІПНИК"
Зви́сока нар. 1) Высоко, на возвышенномъ мѣстѣ. Ой як мені тих дружечок позбірати, ой де мені їх звисока посажати. Мет. 158. 2) Съ вышины. Твій престол во віки вічні звисока сіяє. К. Псал. 108.
Надса́джуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. надсади́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Надрываться, надорваться.
Ободистий, -а, -е. Согнутый, дугообразный. В ободистих голоблях коняка краще везе як у рівних. Рк. Левиц.
Однобокий, -а, -е. Однобокій. однобока ри́ба = однобочка. Чуб. І. 76.
Осолодіти, -ді́ю, -єш 1) Сдѣлаться сладкимъ. 2) Обратиться въ солодъ.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.
Позакаламучувати, -чую, -єш, гл. Замутить (во множествѣ).
Спідник, -ка, м. = спідняк 1. Шух. І. 103, 146.
Усмерть нар. До смерти. Того заїла всмерть, другого обідрала. Гліб.
Черкеський, -а, -е. Черкесскій. Черкеська старшина. Мкр. Г. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВКІПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.