Виноград, -ду, м.
1) Виноградъ. По садочку хожу, виноград сажу. сад-виноград. Виноградникъ. Ой у саді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. виноградочок. Ти мій таточку, мій виноградочку.
Волосовий, -а, -е. Изъ конскаго волоса. (Сито) зложене з обичайки і дротіного або волосового дна.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца.
Живокі́ст, -ко́сту, м. и живо́кість, -кости, ж. Раст. а) Окопникъ, Symphutum officinale L. б) Trifolium ochrolecum. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і кружево червоної смілки.
Лапати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лапну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Щупать, пощупать, трогать, тронуть. Руками дивиться, а очима лапа. Щоб не бояться мерців, треба лапнути старця за торбу.
2) Хватать, ловить. Утік соловій мій, — бігаймо, лапаймо! Наперед невода риби не лапай.
Переплинути, -ну, -неш, гл. = перепливти. Треба мені перебрести сю річеньку та глибокую. А чи мені перебрести, а чи мені переплинути.
Польщизна, -ни, ж. Польская народность, польскій языкъ, духъ. Велику робить нам він підмогу, очищаючи смак рідної мови од польщизни. Навчили ми ляхву латину занедбати, польщизною листи й літописи писати.
Попереношувати, -шую, -єш, гл. = попереносити.
Прокляття, -тя, с. Проклятіе. Байде мені латинське прокляття! Нехай ляже прокляття на йому.
Скитатися, -та́юся, -єшся, гл. Скитаться. Іване, синочку мій, де ти скитався? Нещасні ж сирітки та підуть скитатись.
