Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півкіпник

Півкіпник, -ка, м. Пятнадцать копеекъ. Кинули мерщій півкіпник срібний на одплату. Мкр. Н. 29.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВКІПНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВКІПНИК"
Ґарґа́ла, -ли, ж. 1) = Ґарґало. Вх. Лем. 407. 2) Кружка. Вх. Уг. 235.
Долупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Окончить отковыриваніе, отдѣленіе слоевъ или отламываніе чего.
Лобко́, -ка́, м. Лобастый человѣкъ, человѣкъ съ большимъ лбомъ. У мого батька був великий лоб, ток його і прозвали лобком. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Начепляти, -ля́ю, -єш, гл. Нацѣплять во множествѣ. Рудч. Ск. І. 189. Начепляла собі такого багато намиста, що й шия вгинається. Нацепляла кораликів, щоб її любили. Чуб.
Поналузувати, -зую, -єш, гл. Налущить, нащелкать (сѣмячковъ, — во множествѣ). Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто небудь та позамітайте. Пирятин. у.
Постаритися, -ріюся, -єшся, гл. Состарѣться. Обоє постарились. Єв. Л. І. 7.
Пропійка, -ки, ж. = пропій 1. Рк. Левиц.
Раб, -ба, м. 1) Рабъ. Ном. № 8412. Кого благаєте, благії раби незрячії, сліпії? Шевч. 608. 2) Крѣпостной, слуга. Добрі пани за рабами, а раби за панами. Ном. № 1145.  
Скипець, -нця, м. Привитое дерево. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВКІПНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.