Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство.
Буяти, -яю, -єш, гл. 1) Роскошно расти. Така бузина скрізь як ліс, ніхто туди не ходить, — та буяє так, що продертись трудно. Поле в них буяє подяками. Гіллястий ясокір буяє. 2) Буйствовать, бушевать. Козаки блукають купами по місту да буяють, як тиї бугаї в череді, — хочуть двори ламати да грабувати старшину. Тепер, славити Бога, тихо стало, а то все вітри буяли. 3) Парить, рѣять; жить и двигаться свободно. Буяли в небо крилами орлиці. Риба в морі і в ріках буяла.
Капарисовий, -а, -е. Кипарисовый.
Кривоокий, -а, -е. Косоглазый.
Обмаювати, -маюю, -єш, сов. в. обмоїти, -маюїш, гл. Украсить зеленью. (Од клечання) в хаті стало як у садочку: і зелено, і запашно... Отак обмаївши, раділа стара, позираючи на прибрану хату.
Побаритися, -рюся, -ришся, гл. Промедлить, замѣшкаться. Він видавить з тебе олію, от тільки йще тут побарись! Гляди ж, сьогодня щоб убрався.
П'ятдесятолітній, -я, -є. Пятидесятилѣтній. П'ятдесятолітній год, як вони побралися.
Свердельце, -ця, с. Ум. отъ свердло. Ум. сверделик, свердлик, свердельчик, сверде́льчичок.
Спотикач, -чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу.
2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
Хохолик, -ка, м. = хохолаз. Ум. хохо́личок.
