Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбіл

Підбіл, -лу, м. Раст. м. а) Бѣлокопытникъ, Tussilago farfara. Анн. 366. Шух. I. 22. б) Petasites vulgaris L. ЗЮЗО. I. 131.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЛ"
Гривко́, -ка́, м. Имя собаки. Ве один пес Гривко. Ном. № 5510. А Гривко аж двері гризе. О. 1862. IV. 94.
Гу́севки, -вок, ж. мн. Гусельки. Гол. ІІ. 57. АД. І. 36.
Докомпоно́вувати, -вую, -єш, сов. в. докомповува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить сочиненіе, произведете. Я докомпоновував «Чорну Раду.» К. XII. 10.
Кошур, -ра, м. = куширь. Бодай тая річка кошуром заросла. Н. п.
Парцьошка, -ки, ж. = барцьошка. Вас. 166.
Пересічка, -ки, ж. Перегородка. Нѣжин. у.
Печалуватися, -луюся, -єшся, гл. Скорбѣть, печалиться.
Поїсти Cм. поїдати.
Розрівняти, -няю, -єш, гл. Выровнять, сравнять.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга. Ном. № 2757.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.