Дерню́ка, -ки, ж. = Дернина.
Дочека́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Коли то того дочекається.
Женчи́к, -ка, м. Ум. отъ жнець.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло.
Обмітка, -ки, ж. = обметиця 2.
Побажатися, -жається, гл. безл. Захотѣться.
Татарчук, -ка, м.
1) Молодой татаринъ.
2) Татарскій потомокъ.
Узварь, -рю, м. Родъ компота изъ сушеныхъ фруктовъ и ягодъ. Ум. узварець.
Хід, хо́ду, м. 1) Ходъ, проходь. Хід узенький та низький і дуже трудний. 2) Шествіе, движеніе впередъ. нема йому ходу. Не можетъ идти впередъ. Во мн. хо́ди — хожденіе. Минулися мої ходи через три городи: серце ж моє, дівчинонько, любитися годі. хід полонинський. Сопровождающійся обрядами и пѣснями выгонъ скота весной изъ сель въ полонини. ходу дава́ти. Убѣгать. Чого ж ти нас кидаєш? Куди ж ти так швидко ходу даєш та й не озираєшся? 3) Сбыть. На паляниці нема ходу: люде бубликів та й бубликів. 4) Походка. 5) тим же хо́дом. По прежнему. Параска журилась тим же ходом, що спершу. 6) у хід класти. Класть передъ собой, по пути своего слѣдованія. Клади сіно в ход. Ум. хо́денько, хо́донько. Сам він (молодий) за мною приїхав, за моїм ходеньком дрібненьким, за моїм личеньком біленьким. Не Марисин то ходонько, не Марисин голосонько, лиш Марисин рутян вінок.
Цюцюня, -ні, ж. Ласкат. отъ цюця.
