Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Вирікати, -каю, -єш, сов. в. виректи, -речу, -чеш, гл. Произносить, произнести, сказать. То ж не один хто сказав — громада вирекла. Чи оддаси за мене Настусю? А Губрій.... вирік: «Віддам».
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Жебра́чий, -а, -е. = жебрацький.
Пащека, -ки, ж.
1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну.
2) мн. Лицевыя скулы.
Полонинний, -а, -е. Относящійся къ полонині.
Присмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. присмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Прижигаться, прижечься, опалиться. Така гаряча лежанка, що аж подушка присмалилась.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво.
