Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пияка

Пияка, -ки, об. Пьяница. Ум. пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка. Гн. II. 226.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЯКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПИЯКА"
Бандурка, -ки, ж. 1) Ум. отъ бандура. 2) = картопля. Вх. Пч. II. 36.
Захлюпатыся, -паюся, -єшся, гл. Забрызгаться, замочиться.
Зімлі́ти, -лію, -єш, гл. = зомліти.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Кулачний, -а, -е. 1) Кулачный. 2) Кусками величиной въ кулакъ. Земляне угілля бува плитне і кулашне. Міусск. окр.
Обплести, -ся. Cм. обплітати, -ся.
Особітний, -а, -е. Особенный. Вх. Уг. 256.
Пензель, -зля, м. 1) Кисть (у живописцевъ). Левиц. Пов. 217. Дістав палітру з красками і пензель. Кв. 2) = щітка, которой бѣлятъ стѣны. Черниг. у. Ум. пензлик.
Сподаряка, -ки, м. Ув. отъ сподарь. Думу думав сподаряка. Мкр. Н. 23. Сюди, туди повернеться — на все сподаряка. Н. п.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПИЯКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.