Гевалка, -ки, ж. Мужичка, хамка.
За-Ві́що? За что? За-віщо він її убив?
Звіта́ти, -ті́ю, -єш, гл. Привѣтствовать. Звітали пана пастирі, звітали миром і кадилом.
Недолюдок, -дка, м. Недостойный имени человѣка. Схаменіться, недолюдки, діти юродиві.
Перекричати, -чу́, -чи́ш, гл.
1) Перекричать. Яка всіх перекричить, тії й правда буде.
2) Перестать кричать. Дитина перекричала та, й стихла.
Прикро нар. 1) Непріятно, горько, обидно. Прикро стало мені. 2) Тяжело, трудно. Прикро жити мені на світі. Як прикро припаде, то й жиди їдять ту ж яловичину, що й ми. 3) Круто. Прикро закарлючене. 4) Крайне, рѣзко. Прикро гострий ніж. Та мука, що наче буде жовта, жовтим оддає, то ота краща, аніж прикро біла. Прикро сірий. прикро одруба́ти, одрізати. Гладко, близко къ краю отрубить, отрѣзать. 5) Усердно, горячо. Узявсь прикро до ковальства. 6) Очень, сильно. А сам сивів він, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив. При прилагательныхъ, обозначающихъ цвѣта, ставится для усиленія качества въ значеніи: сильно, рѣзко: Прикро червоний, прикро зелений и пр. 7) Совершенно. У нас оце пожар був, так Іван прикро згорів, — нічого не зосталось. 8) — дивитися. Смотрѣть не сводя глазъ, настойчивымъ рѣзкимъ взглядомъ. Христя прикро подивилася на матір: по обличчу пізнавала, чи добру звістку мати принесла. Збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась?
Розвесеління, -ня, с. Развеселеніе, развлеченіе. Зробив му жену.... ґля розвеселіня Адама.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія.
Уві Cм. у.