Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ковальний

Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ). Вас. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 260.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОВАЛЬНИЙ"
Довгово́вний, -а, -е. Длинношерстный (объ овцахъ).
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Шевч. 84. Завірюха — треба кожуха. Ном. № 626. Ув. завірюшище.
Зго́дяний, -а, -е. Договоренный. Ми ще не згодяні. Черк. у.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Купалочка, -ки, ж. Ум. отъ купала.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Публіка, -ки, ж. 1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. Н. п. 2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол. 3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Роскорпати, -па́ю, -єш, гл. Расковырять.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОВАЛЬНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.