Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

підбічний

Підбічний, -а, -е. Находящійся подъ бокомъ. підбічний хлопець. Мальчикъ, который еще съ матерью спитъ. Ном. № 8605.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 159.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІДБІЧНИЙ"
Бережкий, -а, -е. Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.
Доті́пувати, -пую, -єш, сов. в. дотіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. Дотрепывать, дотрепать, оканчивать, окончить очистку льна или пеньки отъ кострики.
Маму́нка, -ки, ж. Кукла. Вх. Лем. 434.
Наору́дувати, -дую, -єш, гл. Сдѣлать, устроить, распорядиться.  
Повитрушувати, -шую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Левиц. І. 54.
Пороскрівавлювати, -люю, -єш, гл. Разбить до крови (во множествѣ).
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Пшеничише, -ща, с. Нива, съ которой снята пшеница.
Розбовкатися, -каюся, -єшся, гл. Раззвониться.
Сякання, -ня, с. Сморканіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІДБІЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.