Бережак, -ка м. Прибрежный житель.
Бузьків, -кова, -ве 1) Принадлежащій аисту. Бузькове гніздо. 2) — огень. Раст. Lychnis flos cuculi.
Заволіка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заволокти́ся, -лочу́ся, -чешся, гл. 1) Затягиваться, затянуться; завлекаться, завлечься. Заволочи його за хату! — Коли ж не заволікається: важке. 2) Бороноваться послѣ посѣва. 3) Забредать, забрести куда. Він покинув там усю свою родину, заволікся на козацьку Україну. Инший заволочеться з Москви.
Запози́чити, -чу, -чиш, гл. Призанять, занять.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо.
На-бе́зрік, нар. Никогда; безъ срока. відда́сть на-бе́зрік. Никогда не отдастъ.
Під'їзжати, -жаю, -єш, гл. = під'їздити.
Прокачати, -ча́ю, -єш, гл. Прокатать извѣстное время (бѣлье).
Снажний, -а́, -е́ Сильный, не истощенный. Та се колись був снажний кінь.
Уліпити Cм. уліплювати.
