Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?
Вітряний, -а, -е. Вѣтряный. Схопилась велика вітряна буря.
Обплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Похлопать кругомъ рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила.
2) Оклеветать, обнести.
Редька, -ки, ж. Раст. a) Raphanus sativus. б) — дика. Raphanus Kaphanistrum L. Любить, як собака редьку. скребти кому редьку. читать нотацію. скребнути редьки. Навонять. 2) Механизмъ, на которомъ вращается крыша мельницы. 3) Волъ, у котораго осталось одно ядро, вслѣдствіе неудачной кастраціи. Ум. редечка.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати».
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло.
Трахта, -ти, ж. Только въ слѣдующей загадкѣ на борону. Трахта-плахта по полю скаче.
Штрикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Колоть, пырять, тыкать. Штрика в усі.
2) Прыгать. Почерез ті колоди він штрикав.
Шурчати, -чу́, -чи́ш, гл. Шуршать, шелестѣть. Буйні жита стиха шурчали довгими колосками.
