Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

півголий

Півголий, -а, -е. Полуобнаженный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВГОЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПІВГОЛИЙ"
Корчів, -чо́ва, м. = корчага. Вх. Зн. 28.
Кряча, -ча́ти, с. Утенокъ. Трапляється, батьку, що кряча малеє ловить рибку краще ніж стареє. Макс. (1849), 84.
Муля́рство, -ва, с. Ремесло каменщика. Желех.
Незмислений, -а, -е. Безсмысленный. Мали вони нас за скот незмислений. К. ЧР. 196.
Помішничка, -ки, ж. Ум. отъ помішни́ця.
Посваволити, -лю, -лиш, гл. Посвоевольничать.
Смертенний, -а, -е. Смертельно, безнадежно больной. Де вже їй устати? Зовсім смертенна лежить. МВ. (О. 1862. І. 92).
Сороківка, -ки, ж. 1) = сороківець. Сим. 51. Мкр. Н. 29. 2) копа-сороківка. Счетная единица у оконщиковъ при продажѣ оконъ: 40 оконъ. Вас. 150.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Шарудіти, -джу, -диш, гл. Шуршать. А в острішці горобеєчко шарудить. Чуб. V. 640.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПІВГОЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.